1. Не чекай, що твоя дитина буде такою, як ти. Або - як ти хочеш. Виховання має допомогти їй стати не тобою, а собою.

2. Не вимагай від дитини плати за все, що ти для неї робиш: ти дав їй життя, як вона може віддячити тобі? Вона дасть життя іншій, та - третій: це незворотній закон вдячності.

3. У процесі виховання не зганяти на дитині свої образи, щоб у старості не їсти гіркий хліб, бо що посієш, те й пожнеш.

4. Не стався до її проблем звисока: тяжкість життя дана кожному під силу, і, будь упевнений, їй її важка не менше, ніж тобі твоя. А може і більше. Тому що у неї ще немає звички.

5. Не принижуй в процесі виховання.

6. Не муч себе, якщо не можеш чогось зробити для своєї дитини, муч, якщо можеш і не робиш.

7. Пам'ятай - для дитини зроблено недостатньо, якщо не зроблено все. Це найважливіший закон виховання!

8. Умій любити чужу дитину. Ніколи не роби чужому те, що не хотів би, щоб інші зробили твоїй.

9. Люби свою дитину будь-якою: не талановитою, невдахою, дорослою; спілкуючись з нею, радій, бо дитина - це свято, яке поки з тобою.

         

          Можна зробити з усього цього висновок: діти народжуються не тільки для того, щоб ми їх виховували, а й для того, щоб вони виховували нас. Для того щоб зробити свою дитину краще, хорошому батькові доводиться стати кращим самому. Це основний постулат виховання!

          А на яких засадах ґрунтується виховання дитини у вашій сім'ї?